Маршрут №1

Маршрут №1

На Маришевську (гору, полонину) через Завояли
(дводенний похід)
Полонина приваблює туристів високогірними краєвидами і як зручне місце для тимчасового базування в заповіднику. На полонині є гарна колиба і джерельна вода. Назва «полонина» залишилася з тих часів, коли тут не було заповідника і альпійськими пми бродила людська маржина. З полонини гірськими стежками можна переходити до озера Несамовитого, на Чорногірський  хребет, у Верховинські гори, на Мариші і полонини Кострич, Кострича. Маришевська розташована на території заповідника.
Розміщення. Полонина розміщена біля Чорногірського хребта. Віддаль від полонини до ЧХ ~ 4 км, до гори Пожежевської — 8 км, до Ворохти – 21км.
Основні пункти на маршруті — ЗС Ворохта, присілок Завояли і КП заповідника на 12-му км, розгалуження на Маришевську на 18-му км, полонина Маришевська, гора Маришевська. Спуск — у зворотному порядку.
Сезонність — травень-листопад.
Довжина маршруту — 21 х2=42 км.
Тривалість маршруту— 2 дні.
Перепад висот— 1587—735=852 м.
Опис маршруту
Йти або їхати в напрямку на Заросляк до 18-го км. Маршрут описано в розділі «Ворохта». Основні пункти на маршруті:
18 км. 1 -й залізобетонний міст через річку Прут. Безпосередньо за
мостом — розгалуження Заросляк — Маришевська: наліво і вгору, на південний захід — стежка на полонину Маришевську (2,5 км); прямо — дорога на Заросляк; прямо. Через 300 м — 2-й міст через Прут. Зліва — потік Арендар (Неса¬мовитий), який тут впадає у річку Прут. 2-ге розгалуження  Заросляк —Маришевська: прямо —Заросляк; наліво —на полонину Маришевську (2,5 км); наліво. На Маришевську можна йти і від 1 -го розгалуження.
Дорога від гирла Арендаря йде спочатку його берегом і протягом 50… 100 м розмита. Зруйнований відтинок можна обійти лісом. Далі дорога виводить на хребтик, що між річкою Арендарем і притокою Мариша, тоді — на схил долини Гомульця, де до неї підходить стежка із 18-го км. Після місця з’єднання із стежкою дорога круто веде вгору на північний схід і виходить на полонину Маришевську, розміщену вище лісу. При виході на полонину—розгалуження: наліво вгору — на хребет; правіше — дорога, а тоді стежка до колиби. Правіше. Віддаль від розгалуження до колиби ~ 1 км. Після розгалуження, що на полонині, рукави згадуваної дороги місцями губляться в траві. Дорога дуже мальовнича, особливо восени і в добру погоду.
21 км. Полонина Маришевська. Розміщена між річками Маришем і Гомульцем, на хребті і на його схилах. Хребет (Маришевський ) межує на північному сході з хребтом Маришем, на південному заході — з Чорногірським хребтом. Перемичка між хребтами Маришевським і Маришем є вододілом між потока¬ми Маришем — притокою Пруту і ще одним Маришем — при¬токою Бистреця і Черемошу. На вододілі лежить урочище Ма¬риш. Перемичка між хребтами Маришевським і Чорногірським є вододілом між потоками Гомульцем [3], — притокою Пруту і Ґадзини — притокою Черемошу. Розміри полонини -1000×50…300 м. Колиба велика і суха, з великим навісом, розташована у віддаленому кінці полонини, внизу, на очищеному від лісу закутку. Поблизу колиби є джерело, розміщене на віддалі -50 м на південний схід, коло стежки.
Дороги і стежки в районі полонини
1.Стежка і дорога від 18 км на Маришевську.
18-й км маршруту на «Заросляк» міст через річку Прут. Безпосередньо за мостом розгалуження: прямо — дорога на Зарос¬ляк; наліво, на південний захід — стежка на Маришевську; на¬ліво. Стежка плавно виводить на хребтик, що між річками Маришем і Арендарем, тоді — на південно-західний схил хребта, заходить у потік, а потім виводить до дороги, що йде з 18,3 км дороги Ворохта — Заросляк на Маришевську. Далі треба йти цією дорогою.
2.Стежки
2.1. Згадувана вже стежка від дороги до колиби.
2.2. Стежка від колиби на гору Маришевську (1567; 1 км). Найкраще спочатку піднятися на хребет, а хребтом — на вершину. На хребет краще іти
безлісими полянами. Для цього треба йти від колиби вгору і дещо вліво, обходячи ліс, а тоді — жерепи.
2.3. Стежка від колиби вздовж схилу на південний схід в село Бистрець. Віддаль —6 км. Ця стежка через 100 м виводить до джерела, а через 1 км на перемичку.
2.4. Стежка від перемички на Чорногірський хребет. Віддаль до хребта — 3 км. Стежка спочатку веде хребтиком, що йде з гори Шпіців; через – 500 м на стежці розгалуження: наліво, на південь —    верхами Мариша (Бистрецького) і Мрая; правіше, на південний захід — у долину Гомульця, а тоді — на Чорногірський хребет. Гомулець витікає із жолоба між Шпіцами, горою Гомулом і хребтиком Козел Великий.
2.5.Стежка від хребта Маришевського на гору і полонину Кострич
(9 км) через урочище Мариш, хребти Мариш і Озірний. Вона починається від стежки, що веде на Бистрець (п. 2.3.), на віддалі 1 км від перемички йде в основному на північний схід. У сідловині, що між хребтами Маришевським і Маришем (в урочищі Мариш) ця стежка виходить на дорогу, що йде зліва з долини потоку Мариша. На дорозі — направо, на схід. Через ~ 500 м розгалуження: прямо —    на Кострич; наліво — на хребти Мариш і Озірний.
2.6    .Паралельно до стежки за п. 2.5. і нижче від неї ~ 200 м по південно-
східному схилі урочища Мариш, на Бистрецькій стороні йде ще одна стежка. Вона огинає витоки річки Бистреця.
2.7.Стежка по хребті Маришевському через вершини Маришевську (1452) і Маришевську-Велику(1567).

Маршрут №2

Маршрут №2

На Бистрицю через гору Довбушанку
(дводенний похід)
Складний маршрут мальовничою гірською місцевістю серед гордих важкодоступних вершин.
Розміщення. Довбушанка (Добушанка) знаходиться на південному заході від Івано-Франківська і Яремче, у верхів’ї річки Зубрівки.
Основні орієнтири на маршруті. Яремче, перевал Пересліп, долина річки Зубрівки, полонина Нижня, полонина Верх-Нижня, гора Довбушанка, гора Медвежик, урочище Довжинець, село Бистриця.
Віддалі. Яремче — перевал Пересліп — 8 км, Яремче — Довбушанка — 22 км, Довбушанка — Бистриця —-15 км.
Дороги. Яремче — перевал Пересліп — шутрована дорога, вздовж останньої частини маршруту — погані, розмиті польові дороги і гірські стежки.
Сезонність — травень-листопад.
Довжина пішохідного маршруту —19+17=36 км.
Тривалість — 2 дні.
Набір висоти 1755-530=1225 м.
Опис маршруту
Перший день — 19 км. Перехід до полонини Нижчої.
Основні орієнтири: Яремче, урочище Жонка, перевал Пересліп, долина Зубрівки, урочище Під-Поломами, полонина Нижня.
Йти – 300 м уздовж залізниці в бік Ворохти
(на південний захід) до переїзду. На переїзді — направо до асфальтованої дороги, що йде паралельно до залізниці. На дорозі — наліво в урочище Жонку.
1     км. Дорога повертає направо і йде понад річку Жонку. Початок урочища Жонка. Через ~ 200 м зліва —  профілакторій і розгалуження: прямо — вздовж Жонки, в присілок Багровець, на полонини Вовчу і Явір, на хребет Явірник; направо — на верхню дорогу вздовж Жонки, на перевал Пересліп і в с. Бистрицю; направо. Через 10 і 20 м розгалуження: направо — в Яремче; наліво — на перевал Пересліп; наліво. Справа — воль’єра з оленями і косулями; серпантин на підйомі.
2    км. Розгалуження Жонка—Чепилів: наліво вниз через Жонку —в урочище Чепилів, на полонину Туршугувату, нахребет Явірник; правіше — на південний схил хребта; прямо — Пересліп; прямо.
3    км. Потік справа з-під полонини Чорногориці, брід че¬рез потік; розгалуження доріг: направо — на полонини Чорно-горицю, Вабрянку, Щівку, нагору Синячку; в ліси, що на південному схилі хребта; прямо — Пересліп; прямо. Хребтик, розгалуження: направо — на полонини Чорногорицю, Щівку, на гори Погар, Синячку; прямо — Пересліп; прямо.
4    км. Потік і урочище Плавун-Колючий, брід через потік. Поле справа; міст через Жонку, розгалуження доріг: наліво, ,:а хребет —урочище Блудний-Ґрунь; прямо — Пересліп; прямо.
5     км. Розгалуження Тересянка — Пересліп: прямо — урочище Тересянка; на розгалуженні — хрести на могилах туристів, альтанка і джерело над річкою; місце для привалу; направо через міст — Пересліп; направо. Пологий і довгий підйом.
8 км. Перевал Пересліп у сідловині на хребті. ВНРМ ~ 1000 м; колиба; пам’ятник партизанам-ковпаківцям. Місце для привалу; перехрестя доріг: наліво — на полонину Буковинку і на хребет Явірник; направо — на полонину Щівку, на гору Синячку; прямо —в долину річки Зубрівки, на полонини під Синяком і Ґорґаном, на гору Довбушанку і на Бистрицю; прямо. Перехід і спуск болотистою дорогою, а тоді — стежкою у долину Зубрівки.
10 км. Долина річки Зубрівки. Поперечна дорога вздовж річки; на дорозі направо — в село Зелену, в Надвірну; наліво — під Синяк і Ґорґан, на гору Довбушанку і в Бистрицю; наліво.
11км. Розгалуження Зелениця—Зубрівка: зліва — річка Зелениця, наліво — наполонину Фарфаненку; прямо — уверхів’я річки Зубрівки; прямо. Міст через Зубрівку. За мостом розгалуження: правіше і вгору—на свердловину; прямо — вздовж Зубрівки; прямо.
11,5 км. Зліва — квартальний стовп 39/38; справа вгорі — свердловина; справа при дорозі — стовп 14/25/37; розгалу¬ження: справа — потік з-під полонини Затовстої; прямо — Зубрівка; прямо.
12,5 км. Справа — стовп 37/25/36; розгалуження: справа — потік Федуцильський; чіпаш направо на полонини Затовсту, Закедру, на гору Товсту і в долину потоку Ситного; зліва за Зубрівкою — дорога на хребет, який йде від розгалуження річок Зубрівки і Зелениці на гору Ґорґан-Малий; прямо—Довбушанка; прямо.
13    км. Розгалуження: справа — потік Федуцил, дорога направо
в урочище Федуцил, на полонини, що по схилах Федуцила, дорога по схилі хребта на полонину Верх-Нижня, в урочище Полонину Верх-Нижню Новобудови, а також на полонин Затовсту і в долину потоку Ситного; прямо — Зубрівка,прямо.
13,5 км. Урочище Ільми. Розгалуження: зліва — колиба, гуртожиток, річка Зубрівка; прямо — на бурову; лівіше. Розгалу¬ження біля колиби: зліва за річкою — потік Ільми; стовп 25; дорога наліво на полонину Веснарку і на гору Ґорґан-Малий; прямо — Зубрівка; прямо.
14    км. Розгалуження: зліва — потік Підвесна; дорога на полони-
ну Веснарку; між Підвесною і Зубрівкою — хребтик і дорога
хребтиком на полонину Бабин-Погар; справа — потік з-під гори
1420; прямо — Зубрівка; прямо. Транспарант біля дороги:
«Урочище Ельми заповідного Ґорґанського лісництва».
15,5 км. Розгалуження: зліва — потік Бабиньоха, тече з-під гори (полонини) Бабиного-Погара; прямо — Зубрівка; прямо. Справа— стовп квартальний № 41.
16    км. Розгалуження: направо — дорога під гору Довбушанку;
прямо — Зубрівка; прямо. Зліва — стовп 37/38/39.
16,5 км. Розгалуження: зліва потік —з-під гори Бабиного-Пога¬ра; справа—з-під висоти 1520, з-під полонини Верх-Нижньої і з-під гори Довбушанки; стовп 28/36/37; зліва — гора Бабин Погар; прямо — Зубрівка; прямо.
17    км. Крутий поворот направо і потрійне розгалуження .Зліва
— потік із урочища Під-Поломами; справа — Зубрівка; хребтик між цими потоками; дорога на цей хребтик в урочище Під-Поломами; стовп 28/29/30/31/36 на розгалуженні; дорога наліво на схід на гору Бабин-Погар; ідемо направо дорогою вздовж річки Зубрівки. Через 500 м — дорога направо і вгору під Довбушанку.
18,5 км. Урочище Під-Поломами: зліва — стая, гуртожиток і стайня; через 200 м справа — ур. Полонина-Нижня, дорога на полонину Нижню до колиби і на полонину Верх-Нижню (1,7 км). Направо – 100м — полонина Нижня: колиба, вода; привал і ночівля.
Другий день — 18 км. Перехід від полонини Нижньої до с. Бистриці через г. Довбушанку.
Віддаль 18 км. Витрати часу ~ 11 год. Опис місцевості від полонини Нижньої до с. Бистриці наведено в розділі «По Ґорґанах…» із Татарова.
Основні орієнтири: місце ночівлі на полонині Нижній, полонина Верх-Нижня; гори: Довбушанка, Медвежик і Пікун; урочища Озірний і Довжинець, село Бистриця.
00км. Від місця ночівлі йдемо дорогою вгору, на північ. Вона
виводить на східний схил хребтика, а тоді на висоту 1520, що
поблизу гори Довбушанки.
1,5 км. Висота (1520) і полонина Верх-Нижня. З поляни, що на вершині, йдемо стежкою через сідловину на хребтику, що з’єднує висоту 1520 і Довбушанку, на хребет Довбушанки. Кру¬тий і небезпечний підйом по кам’янистому схилі.
2км. Хребет Довбушанки.
Направо хребет знижується, там густа зелень; наліво — вершина Довбушанки, там зовсім голий камінь. Хребтом туристи протоптали стежку. Вона виділяється лиш кольором каміння: стежка біла, бо взуття туристів стерло з каміння лишатник і мох. Йдемо стежкою наліво.
3км. Гора Довбушанка (1756). Величезні брили голого каміння і кам’яні розсипища на схилах. З     вершини Довбушанки стежка веде по хребті жерепами на північний захід убік гори Медвежика. Справа — долина потоку Ситного, притоки Зелениці; зліва — долина річки Довжинця;
1км    Ситний і Довжинець є притоками Бистриці Надвірнянської.
5км. Гора Медвежик (1736). На горі в жерепах перехрещуються стежки: прямо жерепами — на гору Поленську і в с. Бистрицю поганими стежками і бездоріжжям; направо — в урочище Ситний, наліво — в Довжинець ( 5,5 км); наліво вниз, на південний захід. Через 300 м розгалуження: лівіше, на південь — на гору Пікун (1632) і на полонину Вишну; на захід, а тоді на південний захід — у Довжинець; наліво на захід.
6км. Справа — висота (1546). Стежка обходить висоту і знову йде на південний захід на висоту (1316). На цій висоті є розгалуження: прямо вниз, хребтиком, що між потоками Пікуном-Нижнім і Пікуном-Середнім, — у Довжинець (3 км); направо, хребтиком, що між потоком Озірним і Пікуном-Нижнім, також у Довжинець (3,5 км). До цієї дороги нижче висоти 1546 підходить чіпаш, що йде вздовж хребта в бік Довбушанки і на полонину Вишну. Вниз хребтиком. 10км. Урочище Довжинець. Згадані вище дороги виводять на 6-й або на 8-й км Довжинця. Вище по Довжинцю на 9-му км є гуртожиток, де можна переночувати. На дорозі направо, вздовж Довжинця.
17 км. АС Бистриця. В селі є кафе, їдальня, пекарня, гуртожиток лісорубів будинки лісництв. Місця для привалів і ночівлі.

Маршрут №3

Маршрут №3

На Хом ‘як через присілок Женець і Яблуницьку дорогу
( дводенний похід)
Гора Хом’як належить до Ґорґан, частини Карпат, вершини яких мають круті схили, покриті кам’яними розсипищами — «ґор-ґанами». Від цього слова і пішла назва — Ґорґани.
Розміщення. Хом’як стоїть на хребті, який починається в Татарові і тягнеться в північно-західному напрямку.
Основні пункти на маршруті. ЗС Татаріє, урочище Женець   (лісництво), полонина Хом’якова, Хом’як, знову Хом’якова, дорога Яблуниця — Татаріє, ЗС Татарів.
Віддалі — ЗС — Хом’як — 11 км, Кремінці — Івано-Франківськ — 85 км.  Сезонність — травень-листопад.
Довжина пішохідного маршруту —22 км.
Витрати часу на перехід — 1 день (6…8 год. — без витрат на привали).
Набір висоти 1542 – 678 = 864 м.
Опис маршруту
00 км. ЗС Татарів . Іти вздовж колії стежкою на північний захід, у бік Яремчого. Через – 500 м стежка виходить на асфальтовану дорогу Яблуниця — Яремче. На дорозі — наліво. Місцевість уздовж переходу до Хом’яка описана в розділі «По Ґорґанах…» із Татарова.
Основні орієнтири на цьому переході:
3 км від ЗСТ. Розгалуження доріг: правіше — міст через Прут і асфальтована дорога на Яремче; прямо — на Хом’як; прямо шутрованою дорогою Урочище Болота.
3,5 км. Залізничний переїзд. Початок урочища Женця. Будинок лісництва і питна вода. Місце для привалу і ночівлі. Йдемо вгору вздовж Женця. Зліва — хребет з вершинами Греблею і Хом’яком; справа —хребет Явірник.
5 км. Зліва — потік з-під хребта і дорога на хребет; перша хата вгорі зліва.
5,5 км. Зліва потік і дорога; за потоком розгалуження: прямо — на Хом’як і на полонину Фарфаненку; лівіше і вгору — дорога до останніх зліва хат хутора і на Хом’як; лівіше.
6,5 км Потік Розкільський зліва, поляни за потоком і початок лісу.
7,5 км. Розгалуження: прямо — стара горизонтальна дорога схилом; наліво вгору — дорога в бік полонин Баранячої і Хо¬м’якової; наліво. Невдовзі знову розгалуження: прямо — просіка і крута дорога просікою вгору, під половину Хом’якову; направо — чіпаш на полонину Хом’якову і на Хом’як; направо. Чіпаш йде спочатку на захід, тоді серпантином на південь і круто вгору.
10 км. Полонина Хом’якова, ур. Хом’якове. На полонині є колиба. Місце для привалу і ночівлі. Розгалуження доріг: направо — на Синяк; наліво — на Хом’як і в Татарів; наліво. В лівому кінці поляни є розгалуження: прямо — в Татарів і Женець; правіше, на південь і вгору по хребтику — стежка на Хом’як; правіше і вгору. Стежка заходить у ліс і роздвоюється; краще йти стежкою, що йде правіше, бо вона менш заросла. Вище старого лісу стежка заходить в альпійку і йде круто вгору.
11 км. Гора Хом’як (1542). У профіль і здалеку вершина нагадує хом’ячка, звідки і пішла назва гори. Гостра вершина і її дуже крутий південний схил голі і складені з величезних брил, зарослих сірим і червоним лишайником, запеченим сонцем і морозами. Схили гори під верхом заросли альпійкою, а нижче, на похилих схилах — смерековим лісом. З крутої вершини Хом’яка відкриваються чудові краєвиди.
Стежки з вершини Хом’яка вниз.
1.    Описана вище стежка до полонини Хом’якової, яка веде на північ.
2.    Поганенька стежка в альпійці на північний схід до дороги хребтом.
3.    Сліди стежки по хребтику, що йде від вершини в південно-східному напрямку до потоку Вередівського. Гирло потоку розмі¬щене на 6-му км дороги Татарів — Поляниця. На цей же хребтик знизу можна вийти дорогою, що йде долиною потоку Вередівського (дорога погана). Вище ~ 500 м від гирла потоку є розгалу-ження приток і доріг. Дорогою, що йде наліво від розгалуження вздовж лівої притоки, можна вийти на згаданий хребтик. На цей же хребтик, але значно вище, можна вийти із трелювальної дороги, що починається на віддалі ~ 2 км від гирла потоку Вередівського. На віддалі ~1 км від гирла цей же потік перетинає маркована стежечка, що йде від АД на Хом’як.
4.    Ентузіасти спускаються по південному, дуже крутому, кам’янистому і небезпечному схилі до згаданої лівої притоки.
Спускаємося стежкою на північ до полонини Хом’якової.
11,5 км. Полонина Хом’якова. Зліва, на заході — колиба; справа, на сході — дорога в Татарів. Направо вниз дорогою. Дорога спочатку йде по північному схилі і обходить верхів’я потоку Розкільського. Внизу видно долину Женця і хати хутора, за долиною темніє непривітний здалека хребет Явірник.
12,5 км. Розгалуження доріг: наліво — трелювальна погана дорога в долину Женця — до хат і до лісництва; прямо — на хребет; прямо.
13 км. Хребет Хом’як — Гребля, полонинка Бараняча; розгалуження доріг: прямо — в Татарів (7 км) уздовж хребта і че¬рез гору Греблю; направо вниз — в Татарів (9 км) дорогою уздовж потоку Вередівського (дорога погана), а потім дорогою Поляниця — Татарів; ще правіше — дорога, а потім чіпаш до АД. Правіше і похило вниз. Через – 1 км розгалуження: прямо — дорога; наліво — чіпаш (старовинна стежка); наліво вниз. Чіпаш зруйнований, а через його закоси веде крута стежка вниз.
15 км. Брід через потік Вередівський.
16,5 км. Асфальтована дорога Поляниця — Татарів. На дорозі — наліво.
17 км. Розгалуження Яблуниця — Поляниця: справа підходить дорога з Яблуниці. На розгалуженні розташоване кафе «Колиба». Місце для привалу.
20,5 км. Розгалуження: наліво — дорога на хребет Гребля — Хом ‘як; прямо — ЗС Т; прямо.
22 км. Міст через залізничну колію. Перед мостом —розга¬луження: прямо —до автобусної станції Татаріє; наліво вниз — до ЗС Т. Коротшою стежкою наліво. Через ~ 300 м — ЗС Татарів.